Діти допитливі, з гострим
розумом,
у разі
правильного виховання
стають великими
людьми.
Я.А. Коменський
Проблема, над якою я працюю як класний керівник в
системі виховної роботи
класного колективу: «Забезпечення всебічного та гармонійного розвитку
особистості учнів у процесі формування в них активної життєвої
позиції, утвердження загальнолюдських морально-етичних норм»
Моє творче кредо: «Щоб вести дітей за собою,
необхідно самому рухатися, не зупиняючись».
Класний керівник — стрижень виховного процесу. Це нитка,
яка зв'язує в одне ціле дитину, вчителя-предметника, батьків, громадськість. На
мою думку, класний керівник — універсальна особистість. Це і вихователь, і
психолог, і соціальний педагог, і педагог-організатор.
Класний керівник повинен мати мудрість учителя,
відповідальність старшого товариша, доброту матері, строгість батька. Адже для
учня в школі немає ближчої людини, ніж
класний керівник. Кому ж ще можна розповісти про негаразди з предмета, про
сварку з товаришем чи про щасливу подію в сім'ї?
Від класного керівника залежить ступінь
сформованості учнівського колективу. Вміння згуртувати навколо себе дітей —
великий дар і велика робота. Вміння захопити, повести, відкрити світ —
неоціненний скарб справжнього педагога. Захоплення вчителя стає захопленням учнів. І хочемо ми того чи
ні, але, оскільки діти зовні схожі на своїх батьків, риси характеру класного
керівника переходять у характер вихованців. Адже байдужість породжує
байдужість. І лише вогонь породжує вогонь!
Я розумію, що класний колектив - це
складна соціально-педагогічна система, що виконує замовлення суспільства -
формувати інтелектуальну,
творчу особистість, здатну жити і творити в умовах, що постійно
видозмінюються й розвиваються, забезпечуючи прогрес культурного розвитку країни.
Щоб говорити про виховну систему класу насамперед потрібно знати з якою
метою її впроваджувати та розв’язання яких
завдань ця система передбачає.
Першим кроком до створення та впровадження виховної системи класу став
аналіз виховної роботи у школі, основні досягнення та недоліки у роботі з попереднім
учнівським колективом, обґрунтування актуальності та необхідності системного
підходу до питань виховання та навчання учнів.
Класний колектив 7 класу, з яким я працюю вже третій рік складається з 14 учнів: 7 хлопчиків та 7
дівчаток.
Соціальний склад сімей класу різноманітний. Слід відмітити, що соціально
незахищених сімей немає, всі діти проживають у соціально благополучних сім’ях,
проте 14 % учнів живуть у неповній сім’ї, ще 14% - з багатодітних родин, 28% учнів проживають у дистантних сім’ях.
При організації виховної роботи в класі врахувую
інтереси учнів та їх батьків, органів місцевого самоврядування, традиції
школи, села, соціальне оточення.
З метою формування особистості, яка вирізняється
усвідомленням своїх здібностей та потреб, послідовно використовую ці знання для
вибору альтернатив, що дають можливість вести дітям здорове, продуктивне і
наповнене самореалізацією життя.
Як класний керівник я досягаю
поставленої мети через заохочування учнів до процесу самовиховання, навчаючи їх
підготовці та організації колективних творчих справ класу, багато часу приділяю національно-патріотичному та морально-етичному
вихованню учнівського колективу, формуванню обов'язку, відповідальності,
культури поведінки, тому загальний рівень вихованості та культури
класного колективу - достатній.
У своїй роботі керуюсь нормативно –
правовими актами та основними принципами
виховання.
Я розумію, що в умовах модернізації освіти
відбувається трансформація змісту
виховної діяльності класного керівника. Зникає розуміння виховного процесу як примітивного процесу передачі вихованцям
особливостей пізнавальної або творчої діяльності. Починає домінувати бачення
освітньої функції класного керівника, який усвідомлено виступає в ролі вчителя
(навчає дитину улюбленій творчій діяльності), вихователя (забезпечує
соціалізацію особистості, формує в неї духовну культуру, суспільно-значущі норми і правила поведінки),
психолога (створює оптимальний мікроклімат
в учнівському колективі), старшого товариша (що має
більший життєвий досвід і готовий допомогти дитині у вирішенні нагальної
навчальної чи життєвої проблеми). Саме тому намагаюся організувати навчально-виховний процес як
соціально-особистісний феномен і намагаюся організувати взаємодію з дітьми як
самодостатніми суб’єктами спілкування та діяльності, неповторною
індивідуальністю з своєрідними рисами та якостями, що в процесі улюбленої пізнавальної або творчої
діяльності формує і вільно виявляє своє
особистісне «Я».
За даними
сучасних психолого-педагогічних досліджень співпраця педагога і вихованців
можлива тільки за сприятливої атмосфери
міжособистісних відносин,
духовного комфорту. Найзахоплююча
діяльність не гарантує успіху, якщо відсутній психологічний комфорт у
спілкуванні. Тому відносини зі своїми вихованцями будую на принципах:
$ взаємоповаги;
$ довіри;
$ доброзичливості;
$ діалогічності.
Оскільки рівень ефективності роботи класного керівника тісно
пов’язаний із ступенем задоволеності
учнів та їх батьків, життєдіяльністю в класі та школі, чільне місце в організації виховної роботи
займає колективне планування виховних
справ.
Я, як класний керівник, пропоную учням тему та мету майбутньої діяльності, висуваю
конкретні завдання. Учні діляться на
мікрогрупи, в яких обговорюють
завдання, висувають ідеї, пропозиції до змісту майбутньої справи: як краще її
організувати, кому брати участь, хто керуватиме, де провести. Потім на спільному засіданні у ході
загального обговорення добираємо
найбільш вдалі та цікаві пропозиції. При
цьому слід врахувати, що поділ учнів на мікрогрупи за бажанням.
Виховна система класу передбачає
формування інтелектуального, морального, комунікативного, естетичного і
фізичного потенціалів учнів, який володіє цілісною системою знань про
навколишній світ, практичними уміннями і навичками, засобами творчої
діяльності, прийомами і методами самопізнання і саморозвитку, ціннісними
ставленнями до себе, до соціуму, навколишньої дійсності.
Виходячи з мети і завдань, у класі організоване таке виховне середовище, яке надає кожному
учню можливість вибору різних видів занять і творчої діяльності, що
відповідають особистим потребам. Головне завдання – створення комфортних, безконфліктних, безпечних умов для розвитку учня,
реалізації його можливостей та здібностей.
Також слід відмітити, що виховання класного колективу тісно переплетене із
системою виховної роботи школи. І це не
лише участь у загальношкільних виховних справах, а й тісний взаємозв’язок
виховної системи окремого класу, так і школи в цілому. Вирішення основних завдань виховання
особистості як у школі, так і в класному колективі здійснюю за основними напрямками
виховання.
Про зв'язок виховних систем класу і школи свідчать і циклограма роботи
класного керівника, і план виховної роботи з учнівським колективом.
Ефективність виховного процесу у класному колективі намагаюся оцінювати з
двох позицій: результативного й процесуального. Результативний аспект виховання
свідчить про те, що виховання тим
ефективніше, чим більше результати
збігаються із завданнями. Процесуальна ж
оцінка полягає у встановленні того,
наскільки відповідно визначено завдання, зміст роботи, обрано методи, форми й засоби, враховано психологічні умови. Саме тому динаміку особистісного зростання
кожного вихованця можна побачити, фіксуючи вікові зміни учня: яким він був
«учора» - який «сьогодні» - яка спрямованість
на «завтра».
У своїй практиці роботи для фіксування результатів виховної роботи
використовую «Щоденник класного керівника», моніторинг розвитку учнів
фіксується у «Індивідуальній соціально-педагогічній та психологічній
картці», з метою стимулювання активності
учнів у класі ведеться «Книга рекордів класу»
Отже, систематичний облік та об’єктивне оцінювання результатів виховання –
необхідна ланка в системі виховної роботи
класного керівника. Щоб успішно
організувати виховний процес класу, слід добре знати чого вже досягнуто у сфері виховання й над
чим іще потрібно працювати.
Результати виховання учнів мого класу знаходять свій вияв у зміні рівня вихованості, у формуванні
моральних якостей особистості, у
прагненні учнів до самовдосконалення і самоорганізації.
Тому варто відмітити, які саме фактори забезпечують
повноцінний виховний процес у класі:
& чітке
визначення мети виховання;
& вікові
та індивідуальні особливості учнів, їх
інтереси та нахили;
& зв'язок виховного процесу з практикою
суспільних відносин;
& розвиток мислення учнів та здобуття правових
знань;
& політика
держави і завдання, які держава ставить перед суспільством;
& наявність
умов та матеріально-технічної бази;
& навчальна
діяльність учнів.
Я переконана, від класного керівника залежить ступінь сформованості
дитячого колективу. Вміння згуртувати навколо себе дітей — великий дар і велика
робота. Вміння захопити, повести, відкрити світ — неоціненний скарб справжнього
педагога. Як і кожен
класний керівник, я знаходжуся у постійному пошуку інноваційних концептуальних
підходів до здійснення взаємодії з учнями з метою виховання свідомого
громадянина своєї держави. Сьогодні, як ніколи стають
актуальними фундаментальні педагогічні знахідки
вітчизняних і зарубіжних
педагогів А. Макаренка, Я. Коменського, К. Ушинського. Тому
кожного дня я слідую словам В.О. Сухомлинського: «Дитинство,
дитячий світ – це світ особливий. Діти
живуть своїми уявленнями про добро і зло, про гарне і погане, у них свої критерії краси, у них навіть свій
вимір часу: в дитинстві день здається
роком, а рік – вічністю. Щоб мати доступ у цей казковий палац, ім’я якому Дитинство, ви повинні перевтілитися, стати
в якійсь мірі дитиною – тільки за цієї умови Вам доступна буде мудра
влада над людиною - дитиною». Адже мені так хочеться , щоб
всі учні мого класу стали людьми
з Великої літери…