На допомогу класному керівнику


Перший урок в 2017-2018 навчальному році

1 вересня символізує початок нового навчального 2017-2018 року. Дата 1 вересня на різних етапах життя викликає завжди різні почуття. Як хвилюються першокласники, коли вперше йдуть до школи. Як пишаються 11-класники, коли розуміють, що тепер на них рівняється вся школа. Як хвилюються дорослі, коли відпускають своїх дітей до школи. Протягом усього життя цього дня майже кожна людина тишком усміхнеться, згадуючи минуле. В цей святковий день проводять лінійки і різні урочисті заходи, де з особливою любов’ю відносяться до першокласників. Саме в перший день навчання проводять перший урок.
Перший урок – перші знання
Тема першого уроку в 2017-2018 навчальному році завжди підбирається з особливою увагою. Завдяки їй учнів можна настроїти на потрібний лад і направити їх у вірному руслі. Останні роки для першого уроку обирають найбільш важливі теми в житті народу. Адже учень має знати сучасну історію, яка твориться на його очах, а також вивчати минуле. Лише знаючи цей матеріал, дитина стане в майбутньому повноправним членом суспільства і зможе впливати на творення майбутнього.
У житті кожного покоління і кожного народу є події, які назавжди лишаються в історії, впливають на свідомість людей, а також визначну роль відіграють у місці і ролі багатьох цивілізацій. Українці завжди славилися своїм прагненням свободи, стремлінням щасливо і безбідно жити. Через це навколо України проходило багато подій, які мали вплив не лише на українців.
Аналізуючи минуле і застосовуючи його у сучасності, можна відзначити, що перший урок в 2017-2018 навчальному році повинен бути спрямований на виховання гуманістів і справжніх патріотів. Найважливіша мета у виховному процесі полягає у вихованні всебічно розвиненої людини, як фізично, так і морально, з високим рівнем інтелекту та прагненням до пізнання нового.
В початковій школі потрібно звернути увагу не лише на досягнення відомих українців, але й на родинне виховання, яке є фундаментом цінностей людини. Дати можливість першокласникам відчути себе частиною дружної шкільної родини. Адже перший урок – своєрідний поштовх до подальшої зацікавленості і діяльності майбутнього члена суспільства. Зародити в юних серцях прагнення зберегти та примножити культурну спадщину предків.
§  ​ Особливу увагу дітей потрібно звернути на те, що нація буде непереборна і зможе чогось досягти лише разом, об’єднавшись і згуртувавшись.
§  ​ Потрібно закласти в дітей, що лише завдяки активній позиції можна висловити свою думку і донести її до інших.
§  ​ Допомогти сформувати національну свідомість, любов до батьківщини та народу, вивчаючи історію країни, її традиції.
Завдання першого уроку
Для того, щоб перший урок був максимально корисний, потрібно чітко сформулювати його завдання. Основні з них:
§  ​ Розповісти дітям про головні історичні події, культурні надбання, цінності народу та досягнення держави.
§  ​ Допомогти дитині відчути себе частинкою України, усвідомити себе справжнім громадянином держави, розповісти про відповідальність за долю держави кожного українця.
§  ​ Розповісти про необхідність охорони державних кордонів та захисту її інтересів.
§  ​ Ознайомити з державною символікою, розповісти про повагу і шанобливе ставлення до звичаїв і традицій, культурних надбань та терпимість і шану до звичаїв інших народів, які населяють державу.
Тема першого уроку в новому 2017-2018 навчальному році для 5-11 класів має вміщати в собі орієнтири, які спрямують молодь у подальшому житті, допоможуть сформувати активну громадянську позицію та патріотичні почуття. Потрібно згадати про сенс загибелі Небесної Сотні, українських військових, волонтерів, а також добровольців. Той факт, що велика кількість людей повстала на захист держави, дає підставу вважати українців справжніми патріотами, які в змозі об’єднатися і дати відсіч.
Для того, щоб надати інформацію, яка б відповідала дійсності, вчителю обов’язково потрібно ознайомитися з сучасною науковою і науково-популярною літературою. Потрібно враховувати вік дітей і їх психологічний стан. Для зацікавлення дітей урок можна провести у вигляді роздумів на завдану тему. Можна залучити для наочності фото, відео та інтернет ресурси. Перед проведенням уроку можна тематично оформити клас.
Ефективність першого уроку залежить від взаємодії учнів з учителем, від ролі відведеної кожному учасникові. Дуже важливо дати висловитись кожному учневі, але не забувати скеровувати дітей так, щоб вони пам’ятали про толерантне ставлення до інших людей. Потрібно навчити дітей самостійному пошуку істини, спираючись на певні факти, демократії та ініціативи. Щоб діти не боялися висловитися, творчо підійти до проблеми і успішно її вирішити. Розповісти про особливу роль освіти, оволодінню потрібних для майбутньої професії знань та навичок.


Орієнтовні теми для проведення
Першого уроку у 2017/2018 навчальному році

1-4 класи
  • «Україна на карті Європи»
  • «Ми – діти європейської родини»
  • «Ми – діти Європи»
  • «Добре тому жити – хто вміє дружити»
  • «Моя Україно! Ти мати єдина на всі покоління й віки…»
5-9 класи
  • «Я – громадянин України – європейської країни»
  • «Україна – Європа: історичний і культурний діалог»
  • «Європейське майбутнє України»
  • «Чи знаєш ти Європу? Допоможи Європі дізнатися про тебе!»
  • «Україна в сім'ї європейських народів»
  • «Поважаю європейські цінності – будую сучасну Україну!»
  • «Європеєць – в Україні, Українець – в Європі»
  • «Під синьо-жовтими прапорами України та Євросоюзу»
  • «Історія Нескорених: наші земляки – учасники Революції Гідності»
  • «Герої Небесної Сотні на захисті європейських цінностей»

10-11 класи
  • «Ми будуємо Україну – європейську демократичну країну»
  • «Віктор Чміленко – Герой України, наш земляк, який захищав європейський вибір українців»
  • «Європейські цінності – основа демократичної України»
  • «Європа – цивілізаційний вибір України»
  • «Моя країна у співдружності європейських народів»
  • «Демократичний розвиток та зміцнення партнерства Україна-ЄС: очима молоді»
  • «Український вимір – європейські цінності»
  • «Я бачив сон. Я бачив Україну. Через століття погляд мій сягнув»
  • «Європейське майбутнє України – гарантія збереження і захисту національної ідентичності»
  • «Внесок наших земляків у формування європейського гуманітарного простору (О.Бочковський, В.Винниченко, Д.Чижевський, Я.Славутич, Є.Маланюк)»
  • «Уродженка Бобринеччини Наталя Яковенко – голова Товариства дослідників Центрально-Східної Європи»
  • «Історія Нескорених: наші земляки – учасники Революції Гідності»


Опис виховної системи класу,з яким працюю як класний керівник

Діти допитливі, з гострим розумом,
             у разі правильного виховання
    стають великими людьми.
Я.А. Коменський
Проблема, над якою я працюю як класний керівник в системі  виховної  роботи  класного колективу:   «Забезпечення  всебічного та гармонійного  розвитку  особистості  учнів  у процесі формування в них активної життєвої позиції, утвердження загальнолюдських морально-етичних норм»
Моє творче кредо: «Щоб вести дітей за собою, необхідно самому рухатися, не зупиняючись».
Класний керівник — стрижень виховного процесу. Це нитка, яка зв'язує в одне ціле дитину, вчителя-предметника, батьків, громадськість. На мою думку, класний керівник — універсальна особистість. Це і вихователь, і психолог, і соціальний педагог, і педагог-організатор.
Класний керівник повинен мати мудрість учителя, відповідальність старшого товариша, доброту матері, строгість батька. Адже для учня в школі  немає ближчої людини, ніж класний керівник. Кому ж ще можна розповісти про негаразди з предмета, про сварку з товаришем чи про щасливу подію в сім'ї?
Від класного керівника залежить ступінь сформованості учнівського колективу. Вміння згуртувати навколо себе дітей — великий дар і велика робота. Вміння захопити, повести, відкрити світ — неоціненний скарб справжнього педагога. Захоплення вчителя  стає захопленням учнів. І хочемо ми того чи ні, але, оскільки діти зовні схожі на своїх батьків, риси характеру класного керівника переходять у характер вихованців. Адже байдужість породжує байдужість. І лише вогонь породжує вогонь!
Я розумію, що класний колектив  - це складна соціально-педагогічна система, що виконує замовлення суспільства - формувати інтелектуальну,
творчу особистість, здатну жити і творити в умовах, що постійно видозмінюються й розвиваються, забезпечуючи прогрес культурного розвитку країни.
Щоб говорити про виховну систему класу насамперед потрібно знати з якою метою її впроваджувати та розв’язання яких  завдань ця система передбачає.
Першим кроком до створення та впровадження виховної системи класу став аналіз виховної роботи у школі, основні  досягнення та недоліки у роботі з попереднім учнівським колективом, обґрунтування актуальності та необхідності системного підходу до питань виховання та навчання учнів.
Класний колектив 7 класу, з яким я працюю вже третій  рік складається з 14 учнів: 7 хлопчиків та 7 дівчаток.
Соціальний склад сімей  класу  різноманітний. Слід відмітити, що соціально незахищених сімей немає, всі діти проживають у соціально благополучних сім’ях, проте 14 %  учнів  живуть у неповній  сім’ї, ще 14% - з багатодітних родин,  28% учнів проживають у дистантних сім’ях.

При організації виховної роботи в класі  врахувую  інтереси учнів та їх батьків, органів місцевого самоврядування, традиції школи, села, соціальне оточення.
З  метою  формування особистості, яка вирізняється усвідомленням своїх здібностей та потреб, послідовно використовую ці знання для вибору альтернатив, що дають можливість вести дітям здорове, продуктивне і наповнене самореалізацією  життя. 
Як класний керівник я досягаю поставленої мети через заохочування учнів до процесу самовиховання, навчаючи їх підготовці та організації колективних творчих справ класу, багато часу приділяю національно-патріотичному та морально-етичному вихованню учнівського колективу, формуванню обов'язку, відповідальності, культури поведінки, тому загальний рівень вихованості та культури класного колективу - достатній.
У своїй роботі керуюсь нормативно – правовими актами та  основними принципами виховання.
Я розумію, що в умовах модернізації освіти відбувається  трансформація змісту виховної діяльності класного керівника. Зникає розуміння  виховного процесу  як примітивного процесу передачі вихованцям особливостей пізнавальної або творчої діяльності. Починає домінувати бачення освітньої функції класного керівника, який усвідомлено виступає в ролі вчителя (навчає дитину улюбленій творчій діяльності), вихователя (забезпечує соціалізацію особистості, формує в неї духовну культуру,  суспільно-значущі норми і правила поведінки), психолога (створює оптимальний мікроклімат
в учнівському колективі), старшого товариша (що має більший життєвий досвід і готовий допомогти дитині у вирішенні нагальної навчальної чи життєвої проблеми). Саме тому намагаюся організувати  навчально-виховний процес як соціально-особистісний феномен і намагаюся організувати взаємодію з дітьми як самодостатніми суб’єктами спілкування та діяльності, неповторною індивідуальністю з своєрідними рисами та якостями, що в процесі  улюбленої пізнавальної або творчої діяльності  формує і вільно виявляє своє особистісне «Я». 
За  даними сучасних психолого-педагогічних досліджень співпраця педагога і вихованців можлива тільки за сприятливої атмосфери  міжособистісних відносин,  духовного комфорту.  Найзахоплююча діяльність не гарантує успіху, якщо відсутній психологічний комфорт у спілкуванні. Тому відносини зі своїми вихованцями будую на принципах:
$ взаємоповаги;
$ довіри;
$ доброзичливості;
$ діалогічності.
    Оскільки рівень  ефективності роботи класного керівника тісно пов’язаний із ступенем  задоволеності учнів та їх батьків, життєдіяльністю в класі та школі,  чільне місце в організації виховної роботи займає  колективне планування виховних справ.
Я, як класний керівник, пропоную учням  тему та мету майбутньої діяльності, висуваю конкретні завдання.  Учні діляться на мікрогрупи, в яких   обговорюють завдання, висувають ідеї, пропозиції до змісту майбутньої справи: як краще її організувати, кому брати участь, хто керуватиме, де провести.  Потім на спільному засіданні у ході загального  обговорення добираємо найбільш вдалі та цікаві пропозиції.  При цьому слід врахувати, що поділ учнів на мікрогрупи за бажанням.

Виховна система  класу передбачає формування інтелектуального, морального, комунікативного, естетичного і фізичного потенціалів учнів, який володіє цілісною системою знань про навколишній світ, практичними уміннями і навичками, засобами творчої діяльності, прийомами і методами самопізнання і саморозвитку, ціннісними ставленнями до себе, до соціуму, навколишньої дійсності.
Виходячи з мети і завдань, у класі  організоване  таке виховне середовище, яке надає кожному учню можливість вибору різних видів занять і творчої діяльності, що відповідають особистим потребам. Головне завдання – створення комфортних, безконфліктних, безпечних умов для розвитку учня, реалізації його можливостей та здібностей.
Також слід відмітити, що виховання класного колективу тісно переплетене із системою виховної роботи школи.  І це не лише участь у загальношкільних виховних справах, а й тісний взаємозв’язок виховної системи окремого класу, так і школи в цілому.  Вирішення основних завдань виховання особистості як у школі, так і в класному колективі здійснюю за основними напрямками виховання.



Про зв'язок виховних систем класу і школи свідчать і циклограма роботи класного керівника, і план виховної роботи з учнівським колективом.
Ефективність виховного процесу у класному колективі намагаюся оцінювати з двох позицій: результативного й процесуального. Результативний аспект виховання свідчить про те,  що виховання тим ефективніше,  чим більше результати збігаються із завданнями.  Процесуальна ж оцінка  полягає у встановленні того, наскільки відповідно визначено завдання, зміст роботи,  обрано методи, форми й засоби,  враховано психологічні умови.  Саме тому динаміку особистісного зростання кожного вихованця можна побачити, фіксуючи вікові зміни учня: яким він був «учора» - який «сьогодні» - яка спрямованість  на «завтра».

У своїй практиці роботи для фіксування результатів виховної роботи використовую «Щоденник класного керівника», моніторинг розвитку учнів фіксується у «Індивідуальній соціально-педагогічній та психологічній картці»,  з метою стимулювання активності учнів у класі ведеться «Книга рекордів класу»


Отже, систематичний облік та об’єктивне оцінювання результатів виховання – необхідна ланка в системі виховної роботи  класного керівника.  Щоб успішно організувати виховний процес класу, слід добре знати  чого вже досягнуто у сфері виховання й над чим іще потрібно працювати.
Результати виховання учнів мого класу знаходять свій вияв у  зміні рівня вихованості, у формуванні моральних якостей особистості,  у прагненні учнів до самовдосконалення і самоорганізації.
Тому варто відмітити, які саме фактори забезпечують повноцінний виховний процес у класі:
& чітке визначення мети виховання;
& вікові та  індивідуальні особливості учнів, їх інтереси та нахили;
&  зв'язок виховного процесу з практикою суспільних відносин;
&  розвиток мислення учнів та здобуття правових знань;
& політика держави і завдання, які держава ставить перед суспільством;
& наявність умов та матеріально-технічної бази;
& навчальна діяльність учнів.
Я переконана, від класного керівника залежить ступінь сформованості дитячого колективу. Вміння згуртувати навколо себе дітей — великий дар і велика робота. Вміння захопити, повести, відкрити світ — неоціненний скарб справж­нього педагога.   Як і кожен класний керівник, я знаходжуся у постійному пошуку інноваційних концептуальних підходів до здійснення взаємодії з учнями з метою виховання свідомого громадянина своєї держави. Сьогодні, як ніколи стають актуальними фундаментальні педагогічні знахідки  вітчизняних і зарубіжних  педагогів А. Макаренка, Я. Коменського,                          К. Ушинського. Тому кожного дня я слідую словам В.О. Сухомлинського:«Дитинство, дитячий світ – це світ особливий.  Діти живуть своїми уявленнями про добро і зло, про гарне і погане,  у них свої критерії краси, у них навіть свій вимір часу:  в дитинстві день здається роком, а рік – вічністю. Щоб мати доступ у цей казковий палац, імя якому Дитинство, ви повинні перевтілитися,  стати  в якійсь мірі дитиною – тільки за цієї умови Вам доступна буде мудра влада над людиною - дитиною».   Адже мені так хочеться , щоб  всі  учні мого класу стали  людьми  з Великої літери



Програма
ціннісного ставлення особистості
 до суспільства і держави
«Велична і свята, моя ти Україно»
для учнів 5-11 класів






Автор програми:
Славінська Тетяна Леонідівна





Пояснювальна записка
Плекання національної свідомості й самосвідомості, прищеплення  моральних ідеалів та ціннісних орієнтирів починається з дитинства, з шкільного порогу. Одним із найсуттєвіших показників моральності людини є патріотизм.
Без любові до Батьківщини, готовності примножувати її багатства, оберігати честь і славу, а за необхідності  - віддати життя за її свободу і незалежність, людина не може бути громадянином. Патріотизм охоплює емоційно-моральне, дієве ставлення до себе та інших людей, до рідної землі, своєї нації, матеріальних і духовних надбань суспільства.
          В сучасному етапі розвитку України робота вчителя спрямована на виховання майбутнього свідомого громадянина своєї держави. І саме від організації роботи педагога залежить кого отримаємо ми після закінчення школи – особистість, яка буде перейматися проблемами своєї Батьківщини, чи  пасивного спостерігача, вся діяльність якого буде спрямована на особисте збагачення та престижність. Тому  виховний процес  вчителя спрямований на виховання свідомого  громадянина, справжнього патріота своєї держави, готового самовіддано розбудовувати її як суверенну, демократичну, правову і соціальну державу, виявляти національну гідність, знати і цивілізовано відстоювати свої громадянські права та виконувати обов'язки, сприяти громадянському миру і злагоді в суспільстві, бути конкурентоспроможним, успішно самореалізуватися в соціумі як громадянин, сім'янин, професіонал, носій української національної культури.
          Запропонована Програма ціннісного ставлення особистості до суспільства і держави «Велична і свята, моя ти Україно»  покликана формувати в учнів систему життєвих цінностей особистості  в процесі виховної діяльності класного колективу.
          Основною метою  Програми є формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття вірності, любові до Батьківщини,  турботи про благо власного народу, готовності до виконання громадського й конституційного обов’язку.
          Зміст виховної діяльності, що закладений в Програмі, передбачає прищеплення в учнів поваги до історії та культури України, традицій і звичаїв свого народу.
          Програма «Велична і свята, моя ти Україно» створена у відповідності з Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про сприяння національному становленню розвитку молоді», Конвенцією ООН про права дитини, Концепцією національно-патріотичного виховання, Національною доктриною розвитку освіти у ХХІ столітті.
          Програма почала діяти у Журавлиській ЗОШ І-ІІІ ступенів з першого вересня 2013 року та призначена для учнів 5-11 класів.
Автор – класний керівник 7 класу Славінська Тетяна Леонідівна.


І. Концептуальні основи Програми
Загальні положення
На сучасному етапі розвитку України, коли існує пряма загроза денаціоналізації, утрати державної незалежності та потрапляння у сферу впливу іншої держави, виникає необхідність переосмислення здійсненого і  здійснення системних заходів, спрямованих  на формування нового українця, який діє на основі національних та європейських цінностей:
-        повага до національних символів (Герба, Прапора, Гімну України);
-        участь у громадсько-політичному житті країни;
-        повага до прав людини;
-        верховенство закону і права;
-        толерантне ставлення до цінностей і переконань інших культур;
-         рівність всіх перед законом;
-        готовність захищати суверенітет і територіальну цілісність України.
В основу системи національного виховання покладено національну ідею як консолідуючий чинник розвитку суспільства в цілому.
Переважаючою рисою національного виховання повинне бути формування політичної культури, компетентності і толерантності, виховання відданості цінностям демократії, свободи у виборі власних світоглядних позицій, прагненнч активно включитись в державотворчі процеси, громадське життя громад, у яких проживає дитина.
Ефективність та результативність патріотичного виховання значною мірою залежить від спрямованості виховного процесу, форм та активних методів його організації, що ґрунтуються на демократичному стилі взаємодії, спрямованої на самостійний пошук істини, і сприяють формуванню критичного мислення, ініціативи й творчості. Нові виховні підходи здатні розвивати почуття громадянського обов’язку, любові до Батьківщини, поваги до історичного минулого. Правильне визначення мети і завдань національно-патріотичної роботи допомагає вибрати оптимальні методи й форми організації виховних заходів.
Сучасний учень має знати звичаї, традиції, обряди рідного краю, фольклор,  життя і діяльність видатних діячів України, вчинки та переконання яких гідні для  наслідування. Не варто відокремлювати і прилучення учнів  до відродження  народних ремесел та промислів, якими багата наша держава.
Сказане вище орієнтує роботу класного керівника на виховання свідомого громадянина – патріота України.

Головна мета – утверджувати в свідомості і  почуттях учнів патріотичні цінності, переконання і повагу до культурного та історичного минулого України; культивувати кращі риси української ментальності – працелюбність, свободу, справедливість,  доброту, чесність,  бережне ставлення до природи; виховувати громадянина, здатного усвідомлювати себе часткою держави, здатного розбудовувати суверенну державу

Основні завдання:
ü    забезпечення сприятливих умов для самореалізації особистості в Україні відповідно до її інтересів та можливостей;
ü    виховання правової культури, поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки — Герба, Прапора, Гімну України та історичних святинь;
ü    сприяння набуттю молоддю соціального досвіду, успадкування духовних та культурних надбань українського народу;
ü    формування мовної культури, оволодіння та вживання української мови як духовного коду нації;
ü    формування духовних цінностей українського патріота: почуття патріотизму, національної свідомості, любові до українського народу, його історії, Української Держави, рідної землі, родини, гордості за минуле і сучасне на прикладах героїчної історії українського народу та кращих зразків культурної спадщини;
ü    відновлення і вшанування національної пам'яті;
ü    утвердження в свідомості громадян об'єктивної оцінки ролі українського війська в українській історій;
ü    формування психологічної та фізичної готовності, молоді, до виконання громадянського та конституційного обов'язку щодо відстоювання національних інтересів та незалежності держави, підвищення престижу і розвиток мотивації молоді до державної та військової служби;
ü    забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, людей похилого віку, турбота про молодших та людей з особливими потребами;
ü    підтримання кращих рис української нації – працелюбності, прагнення до свободи, любові до природи та мистецтва, поваги до батьків та родини;
ü    виховання здатності протидіяти проявам аморальності, правопорушень, бездуховності, антигромадської діяльності;
ü    реалізація індивідуального підходу до особистості та виховання.

Принципи виховання:
Ø    принцип національної спрямованості, що передбачає формування національної самосвідомості, виховання любові до рідної землі, свого народу, шанобливе ставлення до його культури; повагу, толерантність до культури усіх народів, які населяють Україну; здатності зберігати свою національну ідентичність, пишатися приналежністю до українського народу, брати участь у розбудові та захисті своєї держави;
Ø    принцип само активності та саморегуляції забезпечує розвиток у вихованця суб’єктивних характеристик; формує здатність до критичності й   самокритичності,  до прийняття самостійних рішень, почуття відповідальності за свої дії й вчинки;
Ø    принцип полікультурності передбачає інтегрованість української культури в європейський та світовий простір;
Ø    принцип історичної і соціальної пам’яті  спрямований на збереження  духовно-моральної й культурно-історичної спадщини українців;
Ø    принцип між поколінної наступності зберігає для нащадків  зразки української культури, етнокультури народів, що живуть в Україні.

Очікувані результати
          В результаті реалізації Програми можна отримати такі результати:
v    сформованість в учнів почуття патріотизму;
v    збереження і продовження українських культурно-історичних традицій, шанобливого ставлення до національних святинь, історії та культури;
v    виховання громадянина демократичного світогляду;
v    залучення учнівської молоді до національної культури і духовності.

За результатами реалізації Програми учні мають:
v    відчувати любов до Батьківщини, народу;
v    прагнути зберігати і примножувати  матеріальні та духовні багатства нашого народу;
v    поважати державні та родинні звичаї, традиції, закони;
v    займати активну життєву та громадську позицію;
v    шанобливо ставитися до державних та народних символів України;
v    поважати представників інших національностей, їхні права та культуру.

Форми реалізації Програми:
-        бесіди,
-        лекції,
-        ігри,
-        конкурси,
-        вікторини,
-        екскурсії,
-        зустрічі,
-        проектна діяльність,
-        тренінгові заняття,
-        перегляд відеофільмів, мультимедійних презентацій.


Програма
ціннісного ставлення особистості до суспільства і держави
«Велична і свята, моя ти Україно»
для учнів 5-11 класів

Той, хто забув колиску, з якої піднявся, щоб    піти по землі,  хто байдужий  до   матері, що  вигодувала та виховала його, не здатен переживати високі патріотичні почуття»
В.О.Сухомлинський

Розділ 1. «Моя сім’я, моя родина, в житті і долі України»
З маленького краю – далека дорога
До звершень далеких потрібно іти
В.Вишнякова

Мета: навчати учнів цінувати свою сім’ю, допомогти учням усвідомити себе частиною своєї родини, роду;  формувати духовну єдність поколінь; розвивати здатність вірно оцінювати внесок кожного у розвиток нашої країни.

Ключові поняття: рід, родина, родовід, родовідне дерево, сім’я, сімейні традиції, звичаї, реліквії.

Очікувані результати:  учні усвідомлять себе частинкою родини, роду; зрозуміють, що родина є найвищою цінністю в житті людини, продовжуватимуть сімейні традиції, з любов’ю та повагою ставитимуться до своєї родини.
Види діяльності:
5 клас
1.    Бесіда з учнями «Шануй отця свого і матір свою».
2.    Виставка малюнків «Мій тато найкращий».
3.    Свято «Мій татусь найкращий в світі».
4.    Свято «До мами ніжно пригорнусь».
5.    Година спілкування «Моя сім’я – моя фортеця».
6 клас
1.    Фотоколаж «Мій тато».
2.    Конкурс на кращий твір «А мій  тато може…».
3.    Виховна година «Про що розповів сімейний альбом»
4.     Година спілкування «Моя матуся – мій найліпший друг».
5.    Свято «Всі найкращі квіти я несу матусі».
7 клас
1.    Бесіда з учнями «Як я допомагаю своїм батькам».
2.    Написання відкритих листів батькам.
3.    Година спілкування «Мій дім – моя фортеця»
4.    Конкурс вітальних листівок «8 Березня – мамин день».
5.     Музична вітальня «Моя бабуся – друга мама».
8      клас
1.    Родинне свято «Найкраща в світі – рідна хата, під ясеновими крильми».
2.    Опитування учнів «Які риси я хочу успадкувати від тата».
3.    Конкурс на краще читання віршів про родину.
4.    Година спілкування «Хата моя біла хата».
5.    Лекція «Бережи здоров’я своїх батьків».
9 клас
1.    Година спілкування «Нічого кращого немає як тая мати…».
2.    Засідання круглого столу «Мої обов’язки в родині».
3.    Конкурс плакатів «Я і мої батьки».
4.    Свято «Спасибі, мамо, що ви є».
5.    Бесіда «Ми майбутні батьки».
10 клас
1.    Година спілкування «Стоїть тополя, наче доля, яка зросла у родовід».
2.    Літературно - музична композиція «Мамина хустка».
3.    Школа материнства «Чужих дітей не буває».
4.    Зустріч – вітальня «Скарби наших пращурів».
5.    Лекція «Не та мати, що народила, а та що виховала».
11 клас
1.     Школа материнства «Сину, ангел мій».
2.    Година спілкування «Найкраще багатство – здорова родина».
3.    «Ми дорослі діти своїх батьків» - урок – презентація.
4.    Лекція «Не забувайте діти батька й неньку».
5.    Написання відкритих листів батькам.


Розділ 2. «Батьківське слово і врода калини – моя Україна»
Як побачиш над ставом вербу,
    а у лузі червону калину,
    поклонися святій цій землі, 
    бо земля та – моя Україна
В.Вишнякова

Мета: виховувати в учнів бережливе ставлення до державних та народних символів України; традицій і звичаїв нашого народу, формувати національну свідомість,                                                                                                                                                                                                         .

Ключові поняття: державні символи України: Герб, Прапор, Гімн; народні символи: рушник, верба, калина, барвінок; традиція, звичай, обряд.

Очікувані результати:  учні знатимуть державні та народні символи України, бережливо до них ставитимуться, шануватимуть традиції і звичаї свого народу.

Види діяльності:
5      клас
1.    Бесіда з учнями «Красно дякуємо за хліб».
2.    Літературна читальня «Легенди та перекази про Святого Миколая».
3.    Вікторина «Народні символи України».
4.    Конкурс малюнків «Без верби й калини нема України».
5.    Написання листів Святому Миколаю.

6      клас
1.    Родинне свято «Земля на зерняткові стоїть» .
2.    Шануємо Святого Миколая віршами та піснями.
3.    Усний журнал «Державні та народні символи України»
4.    Виховна година – діалог «Образу хліба вклонімося»
5.    Конкурс малюнків «Квіти – обереги».

7      клас
1.    Конкурс «Співаночки – колисаночки»
2.    Година спілкування «Віночок в обрядах українців».
3.    Лекція «Квіти нашої землі».
4.    Конкурс малюнків  «Це моя земля».
5.    Інтелектуальний турнір «Тварини  на території України».

8      клас
1.    Година спілкування «Найзаповітніша дума у світі – дума про хліб».
2.    Конкурс малюнків «Хліб в усьому голова».
3.    Бесіда «Хвала рукам, що пахнуть хлібом».
4.     Зустріч з людьми, які вирощують хліб.
5.     «В гостях у бабусі» - трудовий десант на місцеве господарство.

9      клас
1.    Свято хліба.
2.    Година спілкування «Як я пишаюся,  що тато комбайнер».
3.    Бесіда «Чому прапор блакитно-жовтий».
4.    Дослідження «Обряд весілля в нашому селі».
5.    Конкурс презентацій «Традиційні захоплення наших односельців»

10  клас
1.    Дослідження «Хліб на столі, хліб в обрядах та звичаях».
2.    Театралізоване дійство «Весілля в Україні».
3.    Проектна діяльність «Історія державних символів України».
4.    Театралізоване дійство «Весну красну зустрічайте».
5.     Музична вітальня «Ой, у лузі червона калина похилилася».

11  клас
1.     Проектна діяльність «Віночок у календарних обрядах українців».
2.    Година спілкування «Шануй  і примножай традиції свого краю.
3.    Конкурс плакатів «Ми щаслива родини».

Розділ 3. «Рідна мово моя, пелюсткова і ніжна, як спів солов’я»
Мова – духовне багатство народу.
В.Сухомлинський

Мета: виховувати в учнів почуття любові до рідної мови, до духовних надбань нашого народу, збагатити знання учнів про українську пісню, , показати їх красу та багатство, розвивати бажання берегти свою національну культуру.

Ключові поняття: державна мова України, українська народна пісня, фольклор, національна культура, духовність, духовні скарби.

Очікувані результати:  учні поглиблять знання про рідну мову,  зрозуміють її необхідність  у житті людини, глибше познайомляться з українською піснею, бережливо ставитимуться до національної культури

Види діяльності:
5      клас
1.    Вікторина знавців української мови.
2.    Година спілкування «Мова рідна, мова калинова».
3.    Конкурс малюнків «Мова калинова»
4.    Інтелектуальний турнір «Словник Даля».
5.    Бібліотечний урок «Як правильно працювати з словниками».

6      клас
1.    Година спілкування «Пісні рідного краю»
2.    Бесіда «Мово, ти краса мого народу»
3.    Літературно – музична композиція «Мово моя калинова».
4.    Конкурс віршів «Солов’їна мова, рідна калинова».
5.    Свято «Пісня  - душа народу».
7      клас
1.    Година спілкування «Українська мова – наш скарб».
2.    Музична виховна година «Головні пісні моєї держави».
3.    Дослідження «Життя і творчість авторів Гімну України».
4.    Година спілкування «День рідної мови – привід задуматися».
5.    Конкурс коломийок.
8 клас
1.    Година спілкування «Засвіт встали козаченьки».
2.    Диспут «Тарас Шевченко – поет чи пісняр?».
3.    Бесіда з учнями «Чи потрібно знати мови інших країн».
4.    Конкурс презентацій «Народні пісні та їх майбутнє».
5.    Година спілкування «Народ скаже, як зав’яже».

9.    клас
1.    Свято пісні
2.    Свято «Допоки є Шевченка мова, то доти Україна є».
3.    Дослідження «Скільки пісень в Кобзарі».
4.    Лекція «Слово – гостріше ножа».
5.    Година спілкування «Слово, як горобець – вилетить не спіймаєш».

10. клас
1.    Година спілкування «Це слово співуче – криниця, дзвінкої води холодок».
2.    Проектна діяльність  «Мово  рідна, ти душа мого народу».
3.     Конкурс плакатів «Прихований зміст прислів’я».
4.    Година спілкування «Пісні української діаспори».
5.    Усний журнал «Канада – друга Вкраїна».

11  клас
1.     Лекція «Без рідної мови ти не людина».
2.     Засідання круглого столу «Українська пісня – стогін Дніпра».
3.    Дослідження «Пісні козацтва».
4.     Диспут «Сучасна музика та її вплив на відродження української пісні».
5.     КВК «Без мови, без пісні загубиться слава УВкраїни».


Розділ 4.  «У вишиванці доля Батьківщини, дзеркало народної душі »
Мені сорочку мати вишивала
Неначе долю хрестиком плела
Н.Май 
Мета: ознайомити учнів  з традиціями рідного краю, розширити уявлення про вишиванку, як вид мистецтва, про її значення у житті українців;виховувати любов до національних традицій, до краси і гармонії навколишнього світу; повагу до старшого покоління, шанобливе ставлення до людей праці; почуття національної гордості.
Ключові поняття: вишиванка, рушник, техніки вишивок.

Очікувані результати:  учні глибше познайомляться з вишиванкою – як одним із видів народного ремесла, дізнаються про традиції народу пов’язані з використанням вишиванок, будуть  бережливо ставиться до праці народних майстринь.
Види діяльності:
5      клас
1.    Виховна година «Який козак без вишиванки».
2.    Зустріч з народними майстринями – вишивальницями.
3.    Година спілкування «Народні ремесла на території України».

6      клас
1.    Історична подорож у часі «Вишиванка: шлях від пращурів до сьогодення».
2.    Година спілкування «Чарівна вишиванка».
3.    Конкурс пісень «З вечора тривожного аж до ранку, вишивала дівчина вишиванку».

7      клас
1.    Виховна година вітальня «Скарби бабусиної скрині».
2.    «Рушники в обрядах українців».
3.     Родинне свято «А над світом українська вишивка цвіте».

8 клас
1.    Година спілкування «Доля на рушникові».
2.     Гончарство на Україні – порівняльний портрет.
3.    Бесіда «Чи варто відроджувати народні промисли».

9.    клас
1.    Година спілкування «Сорочинський ярмарок: вчора, сьогодні, завтра».
2.    КВК «Народні промисли».
3.    Усний журнал «Чи можна уявити українок без вишитих сорочок».

10  клас
1.     Тематичні вечорниці   «Сорочку мати вишила мені».
2.    Година спілкування «Що закодовано у вишиванці».
3.    Проектна діяльність «Вишиванки  регіонів України».

11  клас
1.     Літературний вечір «Два кольори».
2.    Засідання круглого столу «Які ремесла прославляють Україну на міжнародній арені».
3.     Конкурс на кращий творчий проект «Україно, моя вишиванко,
Ти мій рай, моя радість і доля».


Розділ 5. «Вставай, Україно, вставай»
Свою Україну любіть.
Любіть її… во врем’я люте,
В останню, тяжкую мінуту
    За неї Господа моліть
Т.Шевченко

Мета: формувати в учнів особистісні якості  патріотів України, захисників Вітчизни, зберігати пам’ять про  військову славу України, її героїв, сприяти глибокому усвідомленню учнями цивільного обов’язку перед Батьківщиною, формувати потребу в здоровому способі життя.

Ключові поняття: патріот, патріотизм, громадянин, цивільний обов’язок, цивільна оборона.

Очікувані результати:  учні знатимуть військові традиції України,  виховуватимуть у собі риси патріота своєї держави, вестимуть здоровий спосіб життя.
Види діяльності:
5 клас
1.    Урок мужності «Герої не вмирають».
2.    Година спілкування «Рік 33-ій – голод, голод…».
3.    Конкурс малюнків «Війна очима дітей».
4.    Урок – презентація «Дзвони  Чорнобиля».
5.    Урок мужності «Ніхто не забутий».

6      клас
1.    Година  спілкування «Тільки пам’ять не сивіє».
2.    Година реквієм «Память серця».
3.    Година пам’яті «Їх долі обпалені війною».
4.    Урок – презентація «Табори смерті на Україні».
5.     Урок мужності «Пам’ятаємо врятований світ»

7      клас
1.    Година пам’яті  «Пекло на землі»
2.    Година спілкування «Це потрібно не мертвим,  це потрібно живим».
3.    Година спілкування «Чорна сповідь моєї Вітчизни»
4.    Година спілкування «СНІД – невидиме зло»
5.    Заняття з елементами тренінгу «Що я маю  знати, щоб розбудувати свою державу».

8      клас
1.    Конкурс плакатів «Україна у війні 1941-1945р.р.».
2.    Година спілкування «Концтабори на Україні».
3.    Дослідження «Моє село у роки війни з німецькими окупантами».
4.    Конкурс малюнків «Афганістан очима дітей».
5.    Зустріч з воїнами – афганцями.

9      клас
1.    Бесіда «Козаку найперше воля, козаку найперше честь» .
2.    Тренінгове заняття «Який я нащадок славного козацтва».
3.    Година спілкування «Герої небесної сотні».
4.    Проектна діяльність «Моє майбутнє в моїх руках».
5.    Вікторина «Чорні сторінки історії України».

10  клас
1.    Урок мужності  «Табори смерті на Україні».
2.    Лекція «Він були першими: життєвий шлях В.Кібенка».
3.    Бесіда «Революція гідності: за і проти».
4.    Зустріч з ветеранами «Дякуємо за врятований світ».
5.    Заняття з елементами тренінгу «Якщо завтра війна».

11  клас
1.     Лекція «Герої не вмирають».
2.     Усний журнал «Подорож героїчними сторінками українського народу».
3.    Конкурс плакатів до річниці «революції гідності».
4.    Засідання круглого столу «Чи зможу я стати героєм  Крут» .
5.    Урок – диспут «А завтра була війна».

Розділ 6. «Громадянин України – громадянин світу»
Єдиний титул у нашому демократичному суспільстві, що є вищим за титул Президента – це титул громадянина
Л.Брауде

Мета: виховувати учнів як громадян незалежної держави, здатних дотримуватися суспільно значимих норм і правил поведінки, нормативних актів; формувати правову культуру громадян.

Ключові поняття: право, обов’язок,  Закон України, Конституція, Конвенція ООН, демократія, незалежність, суверенітет, свобода.

Очікувані результати:  учні знатимуть законодавчу базу України, свої права та обов’язки, відчуватимуть відповідальність за свої вчинки, розвиватимуть в собі риси громадянина демократичного суспільства.
Види діяльності:
5      клас
1.    Конкурс малюнків «Моя Конвенція ООН очима дітей».
2.    Інтелектуальний турнір «Україна – демократична держава».
3.    Година спілкування «Закон для всіх один».
4.    Бесіда з учнями «Права людини, чи варто їх порушувати».
5.    Усний журнал «Подорож у країну Права».

6.    клас
1.    Година спілкування «Україна була, є, і буде».
2.    Тренінг «Вчимося жити в правовій державі».
3.    Інтелектуальна гра «Україна – це моя країна» .
4.    Конкурс малюнків «Права дітей».
5.    Тренінгове заняття «Я демократ».

7      клас
1.    Година спілкування «Чи варто порушувати Закони України».
2.    Інтелектуальна гра «Мої права чи обов’язки».
3.    Турнір «Майбутній юрист».
4.    Година спілкування «Як вистояти в жорстокому світі».
5.    Зустріч з працівниками МВС України.

8      клас
1.    Конкурс плакатів «Демократія очима підлітків».
2.    Година спілкування «Наша країна на карті Європи».
3.    Бесіда «Мої завдання перед Батьківщиною».
4.    Лекція «Нормативні акти нашої країни».
5.    Тренінгові заняття «Твоя правова культура».

9      клас
1.    Година духовного спілкування «Ти – людина у цьому світі».
2.    Творчий проект «Яким я бачу вихід України з кризового стану».
3.    КВК «Право на освіту та отримання професії».
4.    Диспут «Хто сказав, що ми гірші».
5.    Година спілкування «Бути людиною на Землі».

10  клас
1.    Година спілкування «Права,  свободи і обов’язки людини і громадянина».
2.    Урок духовності «На те ми й люди, щоб добро творити».
3.    Тренінгове заняття «З чого починається дружба і вміння дружити».
4.    Лекція «Відповідальність підлітків за свої вчинки».
5.    Засідання круглого столу «Політична криза в Україні: шляхи вирішення».

11  клас
1.     Заняття з елементами тренінгу «Що означає бути людиною».
2.    Година спілкування «Я – громадянин демократичної держави».
3.    Дослідження «Розвиток правової культури на Україні».
4.    Проектна діяльність «Законодавча база України».
5.    Година спілкування «Не забувай, що ти людина».



Література:
1.    Звичаї українського весілля: З історії весілля на Україні. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2007. – 48с.;
2.    Класні години. 5-9 класи. – Х.: Вид.група «Основа», 2008. – 207 с.:іл..;
3.    Моральне та громадянське виховання. - Х.: Вид.група «Основа», 2008. – 256 с.
4.    «Свою Україну любіть…». – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2008. – 176с.;
5.    Свята мого дитинства/Упор. Клідл І.О. . – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2006. – 120с.;

6.    Степові лицарі. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2007. – 88с.;
7.    Український віночок. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2007. – 64с.;


8.    Хлібові вклонімося. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2008. – 64с.;

"У розкриллі земниз і заобрійних трас, височіє над світом великий Тарас"

"Є край, де найкращі у світі пісні, і цвітом чарує калина, де сонечко вперше всміхнулось мені, це дім мій - моя Україна" 

Немає коментарів:

Дописати коментар